Як замовкнуть усі автомати [1]
і розчуємо врешті весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну,
розчинити її клятий запах
у солоному потові вдвох.
Я по мушках, по зоряним мапах,
вивчу всю, як створив тебе бог.
Будуть дотики легшого легші,
щоб сп'яніти від зволікань,
спілкуватися знову, як вперше,
на забутій мові торкань.
Щоб мурашило наші шкіри,
щоб волосся підхоплював струм
і у грудях прострілені діри
затягалися безліччю струн.
Хай згущається тиша над нами
і пронизує простір наскрізь.
Буду зцілювати губами,
твої очі, збліднілі від сліз.
І коли охолонуть гармати,
як же гаряче буде в ліжках.
До укусів тебе цілуватиму,
щоб стирався із пам'яті жах.
Щоб твій стогін злякав порожнечу.
Я тебе перед втомленим сном
обійматиму безкінечно,
а на ранок любитиму знов.
І якщо нас помилує фатум —
пережити цю люту весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну
І коли охолонуть гармати,
берегтиму я нашу весну,
буду ніжно тебе цілувати,
щоби змити із себе війну.
і розчуємо врешті весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну,
розчинити її клятий запах
у солоному потові вдвох.
Я по мушках, по зоряним мапах,
вивчу всю, як створив тебе бог.
Будуть дотики легшого легші,
щоб сп'яніти від зволікань,
спілкуватися знову, як вперше,
на забутій мові торкань.
Щоб мурашило наші шкіри,
щоб волосся підхоплював струм
і у грудях прострілені діри
затягалися безліччю струн.
Хай згущається тиша над нами
і пронизує простір наскрізь.
Буду зцілювати губами,
твої очі, збліднілі від сліз.
І коли охолонуть гармати,
як же гаряче буде в ліжках.
До укусів тебе цілуватиму,
щоб стирався із пам'яті жах.
Щоб твій стогін злякав порожнечу.
Я тебе перед втомленим сном
обійматиму безкінечно,
а на ранок любитиму знов.
І якщо нас помилує фатум —
пережити цю люту весну,
як же спрагло ми будем кохатись,
щоби змити із себе війну
І коли охолонуть гармати,
берегтиму я нашу весну,
буду ніжно тебе цілувати,
щоби змити із себе війну.
[1] Romanization according to Ukrainian Resolution 27/01/2010 n.55
Yak zamovknut usi avtomaty
i rozchuiemo vreshti vesnu,
yak zhe sprahlo my budem kokhatys,
shchoby zmyty iz sebe viinu,
rozchynyty yii kliatyi zapakh
u solonomu potovi vdvokh.
Ya po mushkakh, po zorianym mapakh,
vyvchu vsiu, yak stvoryv tebe boh.
Budut dotyky lehshoho lehshi,
shchob spianity vid zvolikan,
spilkuvatysia znovu, yak vpershe,
na zabutii movi torkan.
Shchob murashylo nashi shkiry,
shchob volossia pidkhopliuvav strum
i u hrudiakh prostrileni diry
zatiahalysia bezlichchiu strun.
Khai zghushchaietsia tysha nad namy
i pronyzuie prostir naskriz.
Budu ztsiliuvaty hubamy,
tvoi ochi, zblidnili vid sliz.
I koly okholonut harmaty,
yak zhe hariache bude v lizhkakh.
Do ukusiv tebe tsiluvatymu,
shchob styravsia iz pamiati zhakh.
Shchob tvii stohin zliakav porozhnechu.
Ya tebe pered vtomlenym snom
obiimatymu bezkinechno,
a na ranok liubytymu znov.
I yakshcho nas pomyluie fatum —
perezhyty tsiu liutu vesnu,
yak zhe sprahlo my budem kokhatys,
shchoby zmyty iz sebe viinu
I koly okholonut harmaty,
berehtymu ya nashu vesnu,
budu nizhno tebe tsiluvaty,
shchoby zmyty iz sebe viinu
Yak zamovknut usi avtomaty
i rozchuiemo vreshti vesnu,
yak zhe sprahlo my budem kokhatys,
shchoby zmyty iz sebe viinu,
rozchynyty yii kliatyi zapakh
u solonomu potovi vdvokh.
Ya po mushkakh, po zorianym mapakh,
vyvchu vsiu, yak stvoryv tebe boh.
Budut dotyky lehshoho lehshi,
shchob spianity vid zvolikan,
spilkuvatysia znovu, yak vpershe,
na zabutii movi torkan.
Shchob murashylo nashi shkiry,
shchob volossia pidkhopliuvav strum
i u hrudiakh prostrileni diry
zatiahalysia bezlichchiu strun.
Khai zghushchaietsia tysha nad namy
i pronyzuie prostir naskriz.
Budu ztsiliuvaty hubamy,
tvoi ochi, zblidnili vid sliz.
I koly okholonut harmaty,
yak zhe hariache bude v lizhkakh.
Do ukusiv tebe tsiluvatymu,
shchob styravsia iz pamiati zhakh.
Shchob tvii stohin zliakav porozhnechu.
Ya tebe pered vtomlenym snom
obiimatymu bezkinechno,
a na ranok liubytymu znov.
I yakshcho nas pomyluie fatum —
perezhyty tsiu liutu vesnu,
yak zhe sprahlo my budem kokhatys,
shchoby zmyty iz sebe viinu
I koly okholonut harmaty,
berehtymu ya nashu vesnu,
budu nizhno tebe tsiluvaty,
shchoby zmyty iz sebe viinu
inviata da Riccardo Gullotta - 2/10/2023 - 18:03
Lingua: Italiano
Traduzione automatica / Автоматичний переклад / Автоматический перевод / Automatic translation / Traduction automatique / Automaattinen käännös:
FARE L’AMORE
Quando tutte le macchine saranno silenziose
e sentiremo finalmente la primavera,
con quanta voglia faremo l'amore
per lavare via la guerra,
per dissolvere il suo dannato odore
nel nostro sudore salato.
Guarderò le mosche, le carte stellari,
Ti studierò come Dio ti ha fatto.
Ti toccherò sempre più leggermente,
per ubriacarmi di ritardo,
per comunicare di nuovo come se fosse la prima volta,
nel linguaggio dimenticato del tatto.
Per far formicolare la nostra pelle,
per farci rizzare i capelli
e i buchi nei nostri petti
si sono riempiti di molte corde.
Lasciare che il silenzio si raccolga intorno a noi
e che trafigga lo spazio.
Guarirò con le mie labbra,
i tuoi occhi, pallidi di lacrime.
E quando le armi si raffredderanno,
come saranno caldi i nostri letti!
Ti bacerò fino a farti mordere,
per far sparire l'orrore dalla tua memoria.
Ti bacerò finché il tuo gemito non spaventerà il vuoto.
Ti abbraccerò prima che tu vada a dormire
Ti abbraccerò all'infinito
e al mattino ti amerò di nuovo.
E se il destino avrà pietà di noi…
Di sopravvivere a questa feroce primavera,
con quanta voglia faremo l'amore
per lavare via la guerra da noi.
E quando i cannoni taceranno,
custodirò la nostra primavera,
ti bacerò teneramente,
per lavare via la guerra
Quando tutte le macchine saranno silenziose
e sentiremo finalmente la primavera,
con quanta voglia faremo l'amore
per lavare via la guerra,
per dissolvere il suo dannato odore
nel nostro sudore salato.
Guarderò le mosche, le carte stellari,
Ti studierò come Dio ti ha fatto.
Ti toccherò sempre più leggermente,
per ubriacarmi di ritardo,
per comunicare di nuovo come se fosse la prima volta,
nel linguaggio dimenticato del tatto.
Per far formicolare la nostra pelle,
per farci rizzare i capelli
e i buchi nei nostri petti
si sono riempiti di molte corde.
Lasciare che il silenzio si raccolga intorno a noi
e che trafigga lo spazio.
Guarirò con le mie labbra,
i tuoi occhi, pallidi di lacrime.
E quando le armi si raffredderanno,
come saranno caldi i nostri letti!
Ti bacerò fino a farti mordere,
per far sparire l'orrore dalla tua memoria.
Ti bacerò finché il tuo gemito non spaventerà il vuoto.
Ti abbraccerò prima che tu vada a dormire
Ti abbraccerò all'infinito
e al mattino ti amerò di nuovo.
E se il destino avrà pietà di noi…
Di sopravvivere a questa feroce primavera,
con quanta voglia faremo l'amore
per lavare via la guerra da noi.
E quando i cannoni taceranno,
custodirò la nostra primavera,
ti bacerò teneramente,
per lavare via la guerra
inviata da Riccardo Gullotta - 2/10/2023 - 18:06
×
![]()
[2022]
Вірш і музика / Poesia e musica / Поэма и музыка / Poem and music / Poème et musique / Runo ja sävel:
Pavlo Vyshebaba
виконується / Interpreti / в исполнении / Performed by / Interprétée par / Laulavat
Nichka [Нічка]
E’ una canzone della e nella guerra russo-ucraina. In molti continuiamo a volere che non fosse stata mai cominciata e che oggi stesso fosse finita per sempre.
Nichka [Нічка] è il nome d’arte di Dayana Kulbida [Даяна Кульбида] , cantante e attrice ucraina ventiquattrenne.
[Riccardo Gullotta]