Банька по-белому
Vladimir Semënovič Vysotskij / Владимир Семёнович ВысоцкийOriginal | Versione ucraina di Volodimir Ljaškevič (2004) |
БАНЬКА ПО-БЕЛОМУ Протопи ты мне баньку по-белому - Я от белого свету отвык. Угорю я, и мне, угорелому, Пар горячий развяжет язык. Протопи ты мне баньку, хозяюшка, Раскалю я себя, распалю. На полати у самого краюшка Я сомненья в себе истреблю. Разомлею я до неприличности, Ковш холодный - и все позади. И наколка времëн культа личности Засинеет на левой груди. Протопи ты мне баньку по-белому, Я от белого свету отвык. Угорю я, и мне угорелому Пар горячий развяжет язык. Сколько веры и лесу повалено, Сколь изведано горя и трасс, А на левой груди профиль Сталина, А на правой - Маринка анфас. Эх, за веру мою беззаветную Сколько лет "отдыхал" я в "раю"! Променял я на жизнь беспросветную Несусветную глупость мою. Протопи ты мне баньку по-белому, Я от белого свету отвык. Угорю я, и мне угорелому Пар горячий развяжет язык. Вспоминаю, как утречком раненько Брату крикнуть успел: "Пособи!" И меня два красивых охранника Повезли из Сибири в Сибирь. А потом на карьере ли, в топи ли, Наглотавшись слезы и сырца, Ближе к сердцу кололи мы профили Так, чтоб слышал как рвутся сердца. Не топи ты мне баньку по-белому, Я от белого свету отвык. Угорю я, и мне угорелому Пар горячий развяжет язык. Ох, знобит от рассказа дотошного, Пар мне мысли прогнал от ума. Из тумана холодного прошлого Окунаюсь в горячий туман. Застучали мне мысли под темечком, Получилось, я зря им клеймëн! И хлещу я берëзовым веничком По наследию мрачных времëн. Протопи ты мне баньку по-белому, Я от белого свету отвык. Угорю я, и мне угорелому Пар горячий развяжет язык. | БАНЬКА ПО-БІЛОМУ Протопи ж мені баньку по-білому! Я від білого світу відвик, угорю я, й мені угорілому пар гарячий розв’яже язик. Протопи мені баньку, хазяєчко! Розпечу я себе, розпалю! Й на полоці, у самого краєчку, в собі сумніви я подавлю. Розімлію я до непристойності, ківш холодний - й позаду усе, і наколка часів культу пильністю понад серцем напружить лице. Протопи ж мені баньку по-білому! я від білого світу відвик, угорю я, й мені угорілому пар гарячий розв’яже язик. Скільки віри і лісу повалено, скільки звідано горя і трас, а на лівій груді профіль Сталіна, а на правій - Маринка анфас. Ех, за віру мою беззавітну та стільки літ спочивав у раю! Проміняв на життя безпросвітне я несусвітну ту дурість свою. Протопи ж мені баньку по-білому! Я від білого світу відвик. Угорю я, й мені угорілому пар гарячий розв’яже язик. І пригадую, як рано-раненько брату крикнути встиг: “Пособи!” І мене охоронці красивенькі повезли із Сибіру в Сибір! А затим на кар’єрах, трясинах, і наковтавшись і сліз і сирця, біля серця кололи ми профілі щоби чув він, як рвуться серця! Не топи ж мені баньку по-білому! Я від білого світу відвик. Угорю я, й мені угорілому пар гарячий розв’яже язик. Ох, знобить від казання докладного, пар прогнав думи враз від ума, і з імли крижаного минулого поринаю в гарячий туман. Та помчали думки попід тім’ячком: знать, дарма я таврований Ним, і шмагаю березовим віничком по здобуткам тих мрячних часин. Протопи ж мені баньку по-білому! Я від білого світу відвик. Угорю я, й мені угорілому пар гарячий розв’яже язик. BAŃKA PO-BILOMU Protopi ž meni bańku po-bilomu! Ja vid biloho svitu vidvik, uhorju ja, j meni uhorilomu par harjačyj rozv'jaže jazyk. Protopi meni bańku, xazjaêčko! Rozpeču ja sebe, rozpalju! J na poloci, u samoho kraêčku, v sobi sumnivi ja podavlju. Rozimiju ja do neprystojnosti, kivš xolodnyj – j pozadu use, i nakolka časiv kul'tu pyl'nistju ponad sercem napružit' lice. Protopi ž meni bańku po-bilomu! Ja vid biloho svitu vidvik, uhorju ja, j meni uhorilomu par harjačyj rozv'jaže jazyk. Skil'ky viry i lisu povaleno, skil'ky zvidano horja i tras, a na livij grudi profil' Stalina, a na pravij – Marynka anfas. Ex, za viru moju bezzavitnu ta stil'ky lit spočivav u raju! Prominjav na žittja bezprosvitne ja nesusvitnu tu durist' svoju. Protopi ž meni bańku po-bilomu! Ja vid biloho svitu vidvik. Uhorju ja, j meni uhorilomu par harjačyj rozv'jaže jazyk. I prihaduju, jak rano-raneńko bratu kryknuty vstih: “Posobi!” I mene oxoronci krasyveńki povezly iz Sybiru b Sybir! A zatym na kar'êrax, trjasynax, i nakovtavšiś i sliz i syrcja, bilja sercja kololy my profili šćoby čuv vin, jak rvut'sja sercja! Ne topi ž meni bańku po-bilomu! Ja vid biloho svitu vidvik. Uhorju ja, j meni uhorilomu par harjačyj rozv'jaže jazyk. Ox, znobyt' vid kazannja dokladnoho, par prohnav dumi vraz vid uma, i z imly kryžaloho minuloho porynaju v harjačyj tuman. Ta pomčaly dumki popid tim'jačkom: znat', darma ja tavrovanyj Nym, i šmahaju berezovym vinyčkom po zdobutkam tyx mrjačnyx časyn. Protopi ž meni bańku po-bilomu! Ja vid biloho svitu vidvik. Uhorju ja, j meni uhorilomu par harjačyj rozv'jaže jazyk. |