Refugees
Van Der Graaf Generator| Originale | Traduzione ucraina di Maksym Gontar, da Lyricstranslate |
| REFUGEES North was somewhere years ago and cold: Ice locked the people's hearts and made them old. South was birth to pleasant lands, but dry: I walked the waters' depths and played my mind. East was dawn, coming alive in the golden sun: The winds came, gently, several heads became one In the summertime, though August people sneered, We were at peace, and we cheered. We walked alone, sometimes hand in hand, Between the thin lines marking sea and sand; Smiling very peacefully, We began to notice that we could be free, And we moved together to the West. West is where all days will someday end; Where the colours turn from grey to gold, And you can be with the friends. And light flakes the golden clouds above all; West is Mike and Susie, West is where I love. There we shall spend our final days of our lives; Tell the same old stories: yeah well, At least we tried. Into the West, smiles on our faces, we'll go; Oh, yes, and our apologies to those Who'll never really know the way. We're refugees, walking away from the life That we've known and loved; Nothing to do or say, nowhere to stay; Now we are alone. We're refugees, carrying all we own In brown bags, tied up with string; Nothing to think, it doesn't mean a thing, But we'll be happy on our own. West is Mike and Susie, West is Mike and Susie, West is where I love, West is refugees' home. | БІЖЕНЦІ [1] Північ позаду був далеко і лід Серця людям закрив і там їх стеріг Південь м'яким і привітнішим був Я морем блукав і глибини відчув Схід був світанком із сонцем і новим життям Вітер був тихий але я в ньому був сам Літом, хоча й посміхалися льви... Ми були в мирі, ми були дітьми Ми ходили в самотності, ми ходили разом По тонких лініях що відділяють море й пісок І наші посмішки були світлі незлі Нам стало помітно що можем звільнитися ми І повернулись ми разом на Захід А Захід це там де швидко минають всі дні Із сірого колір стає золотим Там ти будеш серед друзів І світло променіє кріз товсту чеканку хмар Захід - це там де знайомі усі, Захід полюбив я всім серцім своїм, Саме там ми колись спочинемо біля вогня Розповідаючи у контраст про мрії і про життя Тож на Захід! усмішки тобі я несу, І вибачаюсь і знаки даю Всім тим хто не знає Шляху... Ми біженці, тікаємо від звиклого життя, Сказати нічого, довіритись кому тепер нема Ми біженці, в наплічниках несемо все своє, Не варто думать, самі ми, і в цьому радість є Захід - це там де знайомі усі, Захід - це там де знайомі усі, Захід полюбив я всім серцім своїм, Захід - ось де мій затишний дім |
Pivnič pozadu buv daleko i lid
Sercja ljudjam zakryv i tam jix sterih
Pidveń m'jakym i pryvitnišym buv
Ja morem blukav i glybyny vidčuv
Sxid buv svitankom iz soncem i novym žyttjam
Viter buv tyxyj ale ja v ńomu buv sam
Litom, xoča j posmixalysja ĺvi...
My buly v myri, my buly diťmy
My xodyly v samotnosti, my xodyly razom
Po tonkyx linijax šćo viddiljajuť more j pisok
I naši posmišky buli svitli nezli
Nam stalo pomitno šćo možem zviĺnytysja my
I povernulyś my razom na Zaxid
A Zaxid ce tam de švydko mynajuť vsi dni
Iz siroho kolir staje zolotym
Tam ty budeš sered druziv
I svitlo promenije kriz tovstu čekanku xmar
Zaxid – ce tam de znajomi usi,
Zaxid poljubyv ja vsim sercim svojim
Same tam my kolyś spočynemo bilja vohnja
Rozpovidajučy u kontrast pro mriji i pro žyttja
Tož na Zaxid! Usmišky tobi ja nesu
I vybačajuś i znaky daju
Vsim tym xto ne znaje Šljaxu...
My biženci, tikajemo vid zvykloho žyttja,
Skazaty ničoho, dovirytyś komu teper nema
My biženci, v napličnikax nesemo vse svoje,
Ne varto dumať, sami my, i v ćomu radisť je
Zaxid – ce tam de znajomi usi,
Zaxid – ce tam de znajomi usi,
Zaxid poljubyv ja vsim sercim svojim,
Zaxid – oś de mij zatyšnyj dim.