Lili Marleen [Lied eines jungen Wachtpostens]

Hans Leip

Originale	UCRAINO / UKRAINIAN
LILI MARLEEN [LIED EINES JUNGEN WACHTPOSTENS]	ЛІЛІ МАРЛЕН [1]
Vor der Kaserne Vor dem großen Tor Stand eine Laterne Und steht sie noch davor So woll'n wir uns da wieder seh'n Bei der Laterne wollen wir steh'n Wie einst Lili Marleen, Wie einst Lili Marleen.	Осяває браму світло ліхтаря, У вечірнім небі згасла вже зоря. Біля казарм, під ліхтарем, Юнак чека Лілі Марлен, Свою Лілі Марлен, Свою Лілі Марлен.
Unsere beide Schatten Sah'n wie einer aus Daß wir so lieb uns hatten Das sah man gleich daraus Und alle Leute soll'n es seh'n Wenn wir bei der Laterne steh'n Wie einst Lili Marleen, Wie einst Lili Marleen.	Пам'ятаєш мила, як ми до рання Не могли розстатись в світлі ліхтаря... Вже жваво гра сурмач "Зорю", І цілий полк завмер в строю А я - з Лілі Марлен, Я все з Лілі Марлен...
Schon rief der Posten, Sie blasen Zapfenstreich Das kann drei Tage kosten Kam'rad, ich komm sogleich Da sagten wir auf Wiedersehen Wie gerne wollt ich mit dir geh'n Wie einst Lili Marleen, Wie einst Lili Marleen.	Прокричали з варти: "Підеш під арешт!" Та всміхнеться доля нам у решті решт! І знов у світлі ліхтаря Зустрінемось, любов моя, Моя Лілі Марлен, Моя Лілі Марлен!
Deine Schritte kennt sie, Deinen zieren Gang Alle Abend brennt sie, Doch mich vergaß sie lang Und sollte mir ein Leids gescheh'n Wer wird bei der Laterne stehen Mit dir Lili Marleen, Mit dir Lili Marleen?	Витончену ходу вивчив вже ліхтар, Як підборів стукіт - молодий чотар А якщо дійде до біди, Хто прийде під ліхтар сюди, Моя Лілі Марлен, Моя Лілі Марлен?
Aus dem stillen Raume, Aus der Erde Grund Hebt mich wie im Traume Dein verliebter Mund Wenn sich die späten Nebel drehn Werd' ich bei der Laterne steh'n Wie einst Lili Marleen, Wie einst Lili Marleen.	Навіть з того світу повернуся я, З під землі повстану та із небуття, Чарівний поцілунок твій Як оберіг мені на бій Моя Лілі Марлен, Моя Лілі Марлен.
	[1] LILI MARLEN Ośavaje bramu svitlo lixtaŕa, U večirnim nebi zhasla vže zoŕa. Bilja kazarm, pid lixtarem, Junak čeka Lili Marlen, Svoju Lili Marlen, Svoju Lili Marlen. Pam'jataješ myla, jak my rannja Ne mogli rozstatyś v svitli lixtaŕa... Vže žvavo hra surmač “Zoŕu”, I cilyj polk zavmer v stroju A ja – z Lili Marlen, A ja – z Lili Marlen Prokryčali z varti: “Pideš pid arešt!” Ta vsmixneťśa dolja nam u rešti rešt! I znov u svitli lixtaŕa Zustrinemoś, ljubov moja, Moja Lili Marlen, Moja Lili Marlen! Vytončenu xodu vyvčyv vže lixtar, Jak pidboriv stukit – molodyj čotar A jakšćo dijde do bidy, Xto pryjde pid lixtar śudy, Moja Lili Marlen, Moja Lili Marlen? Nabiť z toho svitu povernuśa ja, Z pid zemli povstanu ta iz nebuttja, Čarivnyj pocilunok tvij Jak oberih meni na bij Moja Lili Marlen, Moja Lili Marlen.